Проведено комплексне дослідження багатогранних глибинних інтертекстуальних зв'язків поетичної творчості П.Целана з літературою німецькомовного культурного простору (Гельдерліна, Рільке, Тракля, Кафки) та художніми феноменами інших національних літератур (румунським сюрреалізмом, французькими символістами та модерністами, насамперед Бодлером, Малларме, Верленом, Рембо, Валері, Аполлінером, Еллюаром, Рене Шаром, Анрі Мішо, а також російською лірикою пореволюційної доби, зокрема, творчістю О.Блока, С.Єсєніна, О.Мандельштама, В.Хлєбнікова, М.Цвєтаєвої та міфологічними парадигмами єврейської містики). Обгрунтовано, що інтертекстуальність є однією з основних ознак целанівської лірики, в художньому космосі якої відбувається моделювання "паралельного світу" з фрагментів і скалок духовного буття людства шляхом інтертекстуального згущення поетичної мови ("коагуляція", "інтертекстуальна інфільтрація"). Виявлено, що основними формами целанівської транстекстуальності є цитата, епіграф, ремінісценція, парафраза, алюзія, стилізація, пастіш, які поет узагальнено називає "датами". Підкреслено діалогічну природу лірики П.Целана, що артикулюється як перманентна розмова з жертвами Голокосту та базується на засвоєнні ідей М.Бубера та О.Мандельштама. Розкрито естетичні погляди поета, відображені в його есе, листах, поетологічних промовах.

  Скачати повний текст